09:25 01.02.2017
Наташа Соколенко опубликовала запись

Таня Гелетюк — Одинокий промінець

Догорала свіча на столі,
На стіні, миготівши, вогнями,
Й, ніби, кликала когось прийти,
Все кричала глухими словами…
Тіні падали вниз із вікна,
Висипались з віконної рами
І летіли на сяйво бліде,
І навіки у ньому зникали…
Миготів промінець одинокий,
Миготів серед пустки сумний.
Долі падали сльози із воску
Й розбивались об вітер дзвінкий.
І зникали в тумані блідому –
Застигало тепло свічі…
І згиналась вона, як тополя,
Що скорилась підступній біді.
Малювала швидкі узори
І ловила пташиний клекіт,
І ловила останній вигук,
І ледь чутний осінній шепіт.
Догорала під звуки неба,
Під удари страшні й колючі,
Догорала під стукіт у двері,
Під холодний, частий, колючий…

 
07:30 01.02.2017
Игорь Блигник опубликовал запись

ВОТ И ФЕВРАЛЬ ПОДОСПЕЛ...

2991503_bdeb5bb3d7ebc0360ed41cb441fdf04f (433x300, 40Kb)

Вот и февраль подоспел с мутноватой водой
Первого утра – окошки в крупитчатой влаге.
Мятого неба приспущены серые флаги,
Крыши – без птиц – опустевшей бледнеют грядой.

Минус недавний поспешно сменился на плюс,
Хрусткость мороза – нечастым бренчаньем капели,
Запах метели – дыханием вербы и прели,
Кочки сугробов – желейностью скользких медуз.

Ветер колючий порывистый разом ослаб.
Ветки усталых деревьев повисли безвольно…
Смотрит на мир опечаленно и недовольно
Парочка снежных январских подтаявших баб.

© Copyright: Родяхина Маргарита,

Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь

Подарки

Войти