08:05 22.05.2018
Олександр Кобиляков опубликовал запись

ЄДНАЙМОСЯ!

Вірші – рядками ляжуть на папір,

Вони розтоплять зачерствілі душі.

Я відчуваю ваш нестерпний біль,

І прошу, щоб не були ви байдужі!

Байдужість – робить з нації – рабів,

Руйнує нашу людяність та волю.

Це рай для окупантів та катів,

Що нищать українців та їх долю.

Є Ненька, і вона у нас одна,

Єдина в світі всім нам рідна мати.

Чому ж тоді байдужа нам вона,

Чи ми не здатні волю відстояти?

Чому на Богом даній нам землі

Керують чужоземці, олігархи,

А українці йдуть у холуї

На чужині нове життя шукати?

Терплячий та знедолений народ,

Прокинься, подивися – всі сміються…!

Щодня на сході гине патріот,

Ти все чекаєш – хмари розійдуться…

Скажи, де ще знайти такі слова,

Як пробудити зачерствілу душу?

В країні п’ятий рік іде війна,

Тим, хто забув – то нагадати мушу!

Єднайтеся, благаю – не мовчіть,

Бо в єдності є наша з вами сила!

Катів та окупантів проженіть,

Щоб панувала ненька-Україна!

© Олександр Кобиляков

 
00:07 22.05.2018
Анастасия Бузько опубликовала запись

Платье,юность,лето...

Широкая юбка, обтянуты плечи.
Идёшь ты весёлому лету навстречу.
По синему полю кружится горох.
Фигурку вытачивал юности бог.

А талия поясом стянута туго.
Ты вся – для него, для любимого друга.
Ты – для него и торопишь минуты
До встречи в кафе под каштаном уютным.

Колышутся юбки широкие складки.
Из-под косынки выбились прядки.
В платье — по синему полю горох.
Мелькает Любовь меж цветущих садов…

Ноябрь 2014 г.

Автор: Крюкова Ольга Валентиновна

Метки: стихи, МС
Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь

Подарки

Войти