08:05 22.05.2018
Олександр Кобиляков опубликовал запись

ЄДНАЙМОСЯ!

Вірші – рядками ляжуть на папір,

Вони розтоплять зачерствілі душі.

Я відчуваю ваш нестерпний біль,

І прошу, щоб не були ви байдужі!

Байдужість – робить з нації – рабів,

Руйнує нашу людяність та волю.

Це рай для окупантів та катів,

Що нищать українців та їх долю.

Є Ненька, і вона у нас одна,

Єдина в світі всім нам рідна мати.

Чому ж тоді байдужа нам вона,

Чи ми не здатні волю відстояти?

Чому на Богом даній нам землі

Керують чужоземці, олігархи,

А українці йдуть у холуї

На чужині нове життя шукати?

Терплячий та знедолений народ,

Прокинься, подивися – всі сміються…!

Щодня на сході гине патріот,

Ти все чекаєш – хмари розійдуться…

Скажи, де ще знайти такі слова,

Як пробудити зачерствілу душу?

В країні п’ятий рік іде війна,

Тим, хто забув – то нагадати мушу!

Єднайтеся, благаю – не мовчіть,

Бо в єдності є наша з вами сила!

Катів та окупантів проженіть,

Щоб панувала ненька-Україна!

© Олександр Кобиляков

 
00:07 22.05.2018
Анастасия Бузько опубликовала запись

Платье,юность,лето...

Широкая юбка, обтянуты плечи.
Идёшь ты весёлому лету навстречу.
По синему полю кружится горох.
Фигурку вытачивал юности бог.

А талия поясом стянута туго.
Ты вся – для него, для любимого друга.
Ты – для него и торопишь минуты
До встречи в кафе под каштаном уютным.

Колышутся юбки широкие складки.
Из-под косынки выбились прядки.
В платье — по синему полю горох.
Мелькает Любовь меж цветущих садов…

Ноябрь 2014 г.

Автор: Крюкова Ольга Валентиновна

Метки: стихи, МС
Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь
Май
пн вт ср чт пт сб вс
  01 02 03 04 05 06
07 08 09 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31

Подарки

Войти