17:48 20.11.2017
Олександр Кобиляков опубликовал запись

ГІРКА ПРАВДА

Нема правди в Україні –

Тож немає й волі.

Як у темній домовині,

Люди у полоні.

Терплять зраду та знущання,

І брехню з каналів,

Сльози, голод та страждання –

Від катів та кланів.

Так триває рік за роком

Геноцид країни.

Тягне Рада крок за кроком

Неньку до могили.

А народ – мовчить, чекає:

«З’явиться месія!

І нехай нас захищає

Від цього свавілля!».

Тільки ворог, дорогенькі,

Зовсім не чекає.

Він вбиває вас, рідненькі,

Неньку розпинає.

Від байдужості людської

Гине Батьківщина.

Гинуть воїни-Герої –

Плаче Україна.

І панують вже над нами

Смерть, брехня та зрада,

Бо злилася з москалями

«Незалежна» влада.

Ось так, любі українці,

Здобули ми волю…,

Що кати у нашій хаті

Нищать нашу долю!

© Олександр Кобиляков

 
16:38 30.10.2017
Олександр Кобиляков опубликовал запись

ДО УКРАЇНЦІВ

ДО УКРАЇНЦІВ

Чому ж правду, дорогенькі,

Так «пани» не люблять –

Брешуть нам нахабно в очі,

І народ наш гублять?

Обкрадають українців

З вигуками – «Слава..!»,

Бо для клятих можновладців

Ми – не є Держава.

– Стерпить люд усі страждання, –

Кажуть про нас всюди.

– Голод, зраду та знущання, –

Ось такі ми, люди...

Не живе, і ще не вмерла

Наша Батьківщина.

Де ж, скажи мені, та Слава,

Славна Україна?

Рідним дітям – не потрібна

Ні земля, ні мати.

Гірко плаче, як дівчина,

Ненька біля хати.

Плачуть люди над бідою…

Що ж ми наробили?

Доборолися до краю,

І Майдан зганьбили.

Тут не плакати потрібно,

А катів знімати!

Незалежність, Україно,

Треба здобувати!

© Олександр Кобиляков

 
08:37 27.06.2017
Олександр Кобиляков опубликовал запись

БІЛЬ УКРАЇНИ

Світ знов перевернувся догори –

Людська байдужість розпинає Неньку.

Нам брешуть ті, яких обрали ми,

Щоб захищати Матінку рідненьку.

Нас нищать окупанти та кати,

Останнє забирає клята влада...

Скажіть мені, а що чекали ми,

Змінивши крадія на казнокрада..?

Навіщо нам потрібен був Майдан,

Якщо до Ради знов не тих обрали?

Повірили брехливим тим словам,

Що ніби нас в Європі десь чекали.

Втомилася ріднесенька земля

Від геноциду, зради та знущання.

Болить за Неньку-Матінку душа,

За долю нашу та людські страждання.

Невже не здатні разом з вами ми

Навести лад у нашій же Країні?

Чому керують Ненькою жиди,

А ми живемо, наче у руїні?

Як жебраки, на рідній нам землі

У холуях ми ходимо постійно.

Чи може українці – це раби,

Які не здатні жити самостійно?

Прокинься, рідна Матінко моя!

Вставайте, українці, досить спати!

Важка на нас чекає боротьба,

Але катам народ наш не зламати!

Олександр Кобиляков

 
10:38 30.05.2017
Олександр Кобиляков опубликовал запись

ДОБОРОЛАСЯ КРАЇНА

Доборолись українці,

Дотерпілась Ненька…

Гірко плаче над бідою

Матінка рідненька.

Що ж то коїться у світі,

Що життя немає..?

За що ж, люди дорогенькі,

Наш народ страждає?

На Майдані за свободу

Та за честь стояли.

Чому ж ми тоді до Ради,

Знов не тих обрали?

З крадіїв – князів зробили,

Надали їм владу,

А вони нам – ніж у спину,

Батьківщини зраду.

Подивіться – всі сміються!

Що такі терплячі...

Чому, любі українці,

Ми такі незрячі..?

Поки єдності не має

Українська хата,

Нашу землю розпинає

Проросійська «вата».

Об’єднайтеся, благаю!

Захистіть Країну!

Не робіть із України

Попіл та руїну!

Олександр Кобиляков

 
20:33 13.02.2017
Олександр Кобиляков опубликовал запись

БОРОТЬБА

За свободу в Україні

Людоньки повстали,

А продажні депутати

Люд той зацькували.

Чорним вороном кружляють,

Неньку обкрадають,

І за наші ж з вами гроші,

Свій народ вбивають.

Поглумилися над нами

Можновладці кляті.

Почуваються богами,

Крадії прокляті.

Люди, рідні, дорогенькі,

За що ж ми стояли?

Щоб на нашій Батьківщині

Нас же катували?

Знайте – нам добра не буде,

Доки влада клята.

Поки замість українців

В кабінетах «вата».

Українці, не сваріться,

Краще схаменіться!

За нащадків та за долю

Разом помоліться!

Раду дайте, як нам жити,

Щоби не тужити.

Що з майбутнім України

Далі нам робити?

Об’єднайтесь, небайдужі,

У потужну силу!

Бо інакше Україна

Ляже у могилу.

Олександр Кобиляков

 
17:06 13.02.2017
Олександр Кобиляков опубликовал запись

ПРОКИНЬСЯ, УКРАЇНО

Крізь біль і втрати ми до мрії йшли,

Терпіли голод, холод та знущання,

Незламними та вільними були,

І очі закривали на страждання.

Наслухавшись казок та балачок,

Які співала нам шалена влада,

Заснув, як камінь, втомлений народ,

Хоча і бачив, що у владі – зрада.

Прийшов наш час піднятися з колін,

Прокинься, Україно, досить спати!

Зродились ми із попелу руїн,

Для того, щоб Країну захищати!

Повстали вільні воїни УПА,

Проти свавілля, нечисті та зради.

Розпочалася визвольна війна,

Очищення від зрадників та «вати».

Ми воїни, ми на своїй землі,

І ми не з тих, хто звикли відступати!

Ми українці, сильні та міцні,

І здатні рідну землю відстояти!

Олександр Кобиляков

Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь
Январь
пн вт ср чт пт сб вс
01 02 03 04 05 06 07
08 09 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31

Подарки

Войти
ONLINE.UA
Подписывайтесь, если вы настоящий ценитель
ONLINE.UA!
ДОБАВИТЬ В ЗАКЛАДКИ
Спасибо, но больше не показывайте мне это окно!