![]() |
17:48 20.11.2017
Олександр Кобиляков
опубликовал запись
|
ГІРКА ПРАВДА |
Нема правди в Україні – Тож немає й волі. Як у темній домовині, Люди у полоні.
Терплять зраду та знущання, І брехню з каналів, Сльози, голод та страждання – Від катів та кланів.
Так триває рік за роком Геноцид країни. Тягне Рада крок за кроком Неньку до могили.
А народ – мовчить, чекає: «З’явиться месія! І нехай нас захищає Від цього свавілля!».
Тільки ворог, дорогенькі, Зовсім не чекає. Він вбиває вас, рідненькі, Неньку розпинає.
Від байдужості людської Гине Батьківщина. Гинуть воїни-Герої – Плаче Україна.
І панують вже над нами Смерть, брехня та зрада, Бо злилася з москалями «Незалежна» влада.
Ось так, любі українці, Здобули ми волю…, Що кати у нашій хаті Нищать нашу долю!
© Олександр Кобиляков |
![]() |
01:46 22.03.2017
Олександр Кобиляков
опубликовал запись
|
УКРАЇНА |
Плаче рідна Україна, Та ніхто не чує. Плаче, наче та дитина, Яку пан мордує.
Як верба понад водою, Голову схилила. Сльози ллються над бідою – Посивіла мила.
Чому ж, люди, ви забули, Тих, що воювали, Хто за рідну Батьківщину Власну кров пролляли?..
Небо стогне, вітер виє, А ніхто не чує, Як над рідними степами Ворог вже лютує.
Побраталися з жидами Можновладці кляті. Тож навіщо вас обрали, Крадії прокляті!?
В чому ж винна перед вами Україна-Мати? Хто дав право вам, іуди, Землі продавати?
Зажурилася Країна, А вони не бачать, Лише воїни загиблі Десь у небі плачуть...
Україно, Україно, Матінко рідненька! Скільки ж будеш ще терпіти, Люба наша Ненько?
Олександр Кобиляков |