09:28 20.06.2018
Олександр Кобиляков опубликовал запись

НЕВЖЕ ТАКУ БАЖАЛИ МИ ЄВРОПУ?

НЕВЖЕ ТАКУ БАЖАЛИ МИ ЄВРОПУ?

Невже таку бажали ми Європу –

Де нищать наші цінності людські?

Де люди вірять бісу, а не Богу, –

Вподобавши тяжкі содом-гріхи…

Де правлять нами – корупціонери,

Де п’ятий рік – не визнана війна.

Де в злиднях ходять ті пенсіонери,

Що працювали все своє життя.

Не бачиш, чи не чуєш, Україно,

Як від свавілля стогне вже земля?

Невже дарма, рідненька Батьківщино,

За тебе гинуть воїни щодня?

Чому мовчиш, знедолений народе,

Де твоя́ гідність – хто її приспав?

Де віра в краще – прагнення свободи?

Чому ти проти зради не повстав?

Прокиньтеся! Благаю, люди добрі!

Що дітям ви дасте – яке життя?

Живемо ми – але не в тій Європі,

Де гідне та щасливе майбуття.

© Олександр Кобиляков

 
21:46 30.08.2017
Олександр Кобиляков опубликовал запись

ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ

Все розпочнеться з чистого листа –

До влади прийдуть справжні патріоти!

І скінчиться невизнана війна,

Яка світ поділила: «за і проти»...

Це станеться – коли побачиш ти,

Що більше так не можна далі жити,

Бо нашу Неньку знищують кати –

Продажні та невдячні власні діти.

Повіє вітер хвилями Дніпра

Незламний дух славетного народу,

Та з віршами пророка-Кобзаря

Повстануть люди за свою свободу!

Зрадіє Богом дана нам земля!

Розквітне наша люба Батьківщина!

Як попіл, згинуть ворог та журба!

Ще запанує рідна Україна!

І напишу я, з чистого листа –

Коли настане спокій в Україні:

«Вітаю, Ненько, ти – перемогла!

Немає більше нечисті в країні!»

© Олександр Кобиляков

 
08:37 27.06.2017
Олександр Кобиляков опубликовал запись

БІЛЬ УКРАЇНИ

Світ знов перевернувся догори –

Людська байдужість розпинає Неньку.

Нам брешуть ті, яких обрали ми,

Щоб захищати Матінку рідненьку.

Нас нищать окупанти та кати,

Останнє забирає клята влада...

Скажіть мені, а що чекали ми,

Змінивши крадія на казнокрада..?

Навіщо нам потрібен був Майдан,

Якщо до Ради знов не тих обрали?

Повірили брехливим тим словам,

Що ніби нас в Європі десь чекали.

Втомилася ріднесенька земля

Від геноциду, зради та знущання.

Болить за Неньку-Матінку душа,

За долю нашу та людські страждання.

Невже не здатні разом з вами ми

Навести лад у нашій же Країні?

Чому керують Ненькою жиди,

А ми живемо, наче у руїні?

Як жебраки, на рідній нам землі

У холуях ми ходимо постійно.

Чи може українці – це раби,

Які не здатні жити самостійно?

Прокинься, рідна Матінко моя!

Вставайте, українці, досить спати!

Важка на нас чекає боротьба,

Але катам народ наш не зламати!

Олександр Кобиляков

Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь
Октябрь
пн вт ср чт пт сб вс
01 02 03 04 05 06 07
08 09 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31

Подарки

Войти