09:28 20.06.2018
Олександр Кобиляков опубликовал запись

НЕВЖЕ ТАКУ БАЖАЛИ МИ ЄВРОПУ?

НЕВЖЕ ТАКУ БАЖАЛИ МИ ЄВРОПУ?

Невже таку бажали ми Європу –

Де нищать наші цінності людські?

Де люди вірять бісу, а не Богу, –

Вподобавши тяжкі содом-гріхи…

Де правлять нами – корупціонери,

Де п’ятий рік – не визнана війна.

Де в злиднях ходять ті пенсіонери,

Що працювали все своє життя.

Не бачиш, чи не чуєш, Україно,

Як від свавілля стогне вже земля?

Невже дарма, рідненька Батьківщино,

За тебе гинуть воїни щодня?

Чому мовчиш, знедолений народе,

Де твоя́ гідність – хто її приспав?

Де віра в краще – прагнення свободи?

Чому ти проти зради не повстав?

Прокиньтеся! Благаю, люди добрі!

Що дітям ви дасте – яке життя?

Живемо ми – але не в тій Європі,

Де гідне та щасливе майбуття.

© Олександр Кобиляков

 
08:05 22.05.2018
Олександр Кобиляков опубликовал запись

ЄДНАЙМОСЯ!

Вірші – рядками ляжуть на папір,

Вони розтоплять зачерствілі душі.

Я відчуваю ваш нестерпний біль,

І прошу, щоб не були ви байдужі!

Байдужість – робить з нації – рабів,

Руйнує нашу людяність та волю.

Це рай для окупантів та катів,

Що нищать українців та їх долю.

Є Ненька, і вона у нас одна,

Єдина в світі всім нам рідна мати.

Чому ж тоді байдужа нам вона,

Чи ми не здатні волю відстояти?

Чому на Богом даній нам землі

Керують чужоземці, олігархи,

А українці йдуть у холуї

На чужині нове життя шукати?

Терплячий та знедолений народ,

Прокинься, подивися – всі сміються…!

Щодня на сході гине патріот,

Ти все чекаєш – хмари розійдуться…

Скажи, де ще знайти такі слова,

Як пробудити зачерствілу душу?

В країні п’ятий рік іде війна,

Тим, хто забув – то нагадати мушу!

Єднайтеся, благаю – не мовчіть,

Бо в єдності є наша з вами сила!

Катів та окупантів проженіть,

Щоб панувала ненька-Україна!

© Олександр Кобиляков

 
09:16 31.01.2018
Олександр Кобиляков опубликовал запись

ДОЖИЛИСЯ МИ, ТАРАСЕ

ДОЖИЛИСЯ МИ, ТАРАСЕ

Дожилися ми, Тарасе,

Мабуть, вже до краю...

Гірше ворога – байдужість

Неньку розпинає…

Нищать юди землю рідну,

Мову та культуру,

А народ – мовчить, чекає

Та гадає думу…

Що ж то коїться у світі,

Рідний мій Кобзарю?

Як же Неньці подолати

Цю ворожу зграю?

Як дивитись в очі дітям,

Що розповідати..?

Що нездатні українці

Волю відстояти?

Про яку ж тоді-то славу

Мова та ведеться?

Якщо рідна Батьківщина

На частини рветься?

Незалежність Україна

Кров’ю здобувала!

Щоб над нами, українці,

Нечисть панувала?

Прокидайтеся, рідненькі,

Так не можна жити!

І байдужістю людською

Матінку ганьбити!

Повставайте, люди добрі,

Здобувайте волю!

Та виборюйте найкращу

Для Країни долю!

© Олександр Кобиляков

 
10:38 30.05.2017
Олександр Кобиляков опубликовал запись

ДОБОРОЛАСЯ КРАЇНА

Доборолись українці,

Дотерпілась Ненька…

Гірко плаче над бідою

Матінка рідненька.

Що ж то коїться у світі,

Що життя немає..?

За що ж, люди дорогенькі,

Наш народ страждає?

На Майдані за свободу

Та за честь стояли.

Чому ж ми тоді до Ради,

Знов не тих обрали?

З крадіїв – князів зробили,

Надали їм владу,

А вони нам – ніж у спину,

Батьківщини зраду.

Подивіться – всі сміються!

Що такі терплячі...

Чому, любі українці,

Ми такі незрячі..?

Поки єдності не має

Українська хата,

Нашу землю розпинає

Проросійська «вата».

Об’єднайтеся, благаю!

Захистіть Країну!

Не робіть із України

Попіл та руїну!

Олександр Кобиляков

Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь
Ноябрь
пн вт ср чт пт сб вс
      01 02 03 04
05 06 07 08 09 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30

Подарки

Войти