17:38 08.07.2018
Лариса Коляда опубликовала запись

Тетяна Чорновіл СОНЕЧКО ЗАЙШЛО ЗА ТУМАНИ СНУ

Сонечко зайшло за тумани сну
Сонечко зайшло за тумани сну,
Гублячи в зело свою тінь ясну.
Слід огненний щез десь углиб, туди,
Де з озерних плес дише гладь води.
Росяні стежки застилає мла,
В потиску руки – сполохи тепла.
А з-за хмар обіч через зір рої
Плине спрагла ніч на уста твої.
Й гасне неба тло там, де вдалину
Сонечко зайшло за тумани сну.
-----------------------------------------------------------------------
 
19:02 31.05.2018
Лариса Коляда опубликовала запись

Тетяна Чорновіл.З ЦИКОРІЮ БЛАКИТНОЇ ЖАГИ

Як сонце зайде ген за видноколо,
Кінцем сяйнувши в змореному дні,
Тремтлива сутінь сплине тінню кволо
На шепоти духмяні трав’яні

У місяця посрібленому човні.

Ходімо вдаль, де ніч темніє вповні
З цикорію блакитної жаги,
Де зорі виколисують коштовні
У хмарній піні неба береги

І сном п’янким чарують до нестями.

Там у траві, де збуджений серцями
Блакиттю снить цикорію розквіт,
Зомліє час і зникне манівцями
В заквітчаний цикорієвий світ,

Над нами пелюстки схиливши долу.
у.

Картинки по запросу цикорій

 
10:52 31.05.2018
Лариса Коляда опубликовала запись

Тетяна Чорновіл МИТЬ П`ЯНКОГО ПЕРЕДГРОЗЗЯ

Небеса
У клоччя хмар
Загорнули сонце тьмяно.

Десь гроза
Громів удар
Насуває невблаганно.

Вітерцем
Жарким війне
Спертий дух п’янкого зілля.

Йду тихцем
У запашне
Шелестких колось засилля.

Досхочу
За мить вдихну
Полинову звабу сонну

Крізь дощу
Жагу рясну
З диким присмаком озону.

Час застиг
У сплеску вій
Не збагнувши миті плину.

З губ жарких
Цілунок твій
Солодить дощу краплину.

 
21:32 28.05.2018
Лариса Коляда опубликовала запись

Тетяна Чорновіл. РОМАШКОВИЙ НОКТЮРН

Ромашковий ноктюрн

***

Десь за обрій у млу палахку

Сонце стомлене мріє до сну,

Збивши постіль свою осяйну

Ледь відчутним легким вітерцем.

По квітучого сну моріжку

В твою мрію шукаю стежки,

Де ромашок тремкі пелюстки

З гущі ночі яріють тихцем.

Ця манлива ромашкова ніч

Сіє присмерки в шепіт колось.

Тихо-тихо… Лиш серце зайшлось

З недостиглих суцвіть вівсюгу.

Йду за стежки чуттям. А з узбіч

Тільки сплески відлунь запашні

Та ще мірно, в думок шалині

Пульс наближує мить дорогу.

Хоч не видно з пітьми до пуття

У квітучім сум’ятті зела,

То так жарко спалахує мла

Чи займається сонце ясне.

Мить розквіту на вістрі чуття

Між відлуннями ночі зітхни,

І пахучі ромашкові сни

Не розбурхай цілунками. Не…

 
21:18 18.05.2018
Лариса Коляда опубликовала запись

Тетяна Чорновіл НІЧЕНЬКО ЗОРЯНА

Ніченько зоряна,
Нащо маниш серпанками,
Плетеш тиховійні сни,
Надпити даєш весни?..
Змилуйся! Зморена
Я твоїми світанками,
Та почуттям вини
Ще не впокорена.
Ти не питай мене
Чом у слові бринить сльоза,
З журбою змагається,
Від болю здригається.
Все в часу вир мине,
Мов весняна стрімка гроза,
Чому ж так стискається
Серце моє сумне.
Вже не чекаю, ні
Щастя дивного таїну
Ти, ніченько, сон пробач,
У трави росу не плач.
Та все ж поверни мені
Не спиту до дна весну
Й незвану любов побач,
В краплях хмільних на дні.
***
 
18:51 06.05.2018
Лариса Коляда опубликовала запись

Тетяна Чорновіл НОКТЮРН НА ДОСВІТКУ ЧАСУ

Ноктюрн на досвітку часу

Ніч духмяна з небес

Сипле зорі вві сні

Аж за досвітку миті затишні.

Час у келиху щез,

І спливає на дні

В амаретто з солодкої вишні.

П’янко сплив до нуля

Та й побрів навпаки,

Позабувши про льоду марноти.

Провокує здаля

Насолоди ковтки

У відтінках медової ноти.

А вишневих оман

Відчуття запашні

Післясмаком нахлинуть, не зразу.

Сходить ніч у туман,

Знову обрій в огні

З амаретто на досвітку часу…

Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь
Ноябрь
пн вт ср чт пт сб вс
      01 02 03 04
05 06 07 08 09 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30

Подарки

Войти