21:45 09.12.2014
Тетяна Писанка опубликовала запись

Львів пахне кавою...

4437240_157 (495x400, 14Kb)

Праздник кофе во Львове

Любовь к кофе стала непременным атрибутом жизни многих людей. Бодрость и хорошее настроение, которые дарит этот напиток, желаемые всегда и везде. Поэтому среди любителей кофе есть люди разного возраста, профессии, социального статуса. Конечно, эта роковая любовь не обошла и поэтов. Считается, что кофейный напиток стимулирует полет фантазии в творчестве, создает уютную атмосферу во время разговора. Превратившись в привычный напиток, кофе не перестает дарить наслаждение своим вкусом, запахом. Поэты умеют его смаковать, пить медленно, маленькими глотками, а затем эти впечатления загадочными искорками вплетаются в ткань их произведений. Возникают странные образы, неповторимые как узоры кофейной пенки.

4437240_193 (700x464, 105Kb)


4437240_154 (700x466, 36Kb)

Давай на день забудемо про справи,
Не переробиш їх, хоч розірвись.
Поїдемо до Львова пити каву -
Як восени, як в юності колись.

У наших душах не навести ладу,
А черевички вибивають такт
Так солодко, мов плитка шоколаду,
Розломлена у тебе у руках.

І шоколадка буде нам за світоч,
І ми загубимось серед пісень
Тих вулиць, до яких загляне вітер,
І листя нам під ноги нанесе.

Поїдемодо Львова пити каву!
В яскравому плащі панянка-осінь
Нам підморгне спокусливо— ласкаво,
Бо примх ніколи не буває досить.

4437240_160 (700x612, 76Kb)


4437240_161 (630x632, 53Kb)

Не відчуваю смаку кави,
горнятко пусткою,
а я
шукаю лева
за поставою
в далекім
десь
«уже не я»…
На денці
смажено прожито
зіяє бубликом буття, не придивляюся,
бо спито,
шукаю кави,
вже світа….

Тетяна Мілєвська

4437240_162 (700x466, 98Kb)

Поштар, як завжди, дзвонить двічі:
торішнє листя і листи
байдуже дивляться у вічі.
Він дзвонить двічі — дивний звичай,
і несподівано, як ти.
Не слід стояти на порозі,
та відстань кроку непроста.
В тісній цукерні, що на розі,
при чорній каві і тривозі
звучить сюїта-самота,
І фрази в ній — віолончелі,
фальшиві, стомлені, сумні —
їм аплодує п’яний червень.
І тільки тенором Бочеллі
біль озивається в мені.
Перегравати нам не личить
у сотий раз кіно старе.
Загаснуть спогади і свічі.
Поштар подзвонить знову двічі,
а я не відчиню дверей.


Юлія-Ванда Мусаковська

4437240_168 (640x640, 59Kb)

Для хорошого ранкового настрою
достатньо зробити вибір на користь яскравості.
І коли на тарілці лежать
дві підрум’янені скибки чорного хліба
та зелені китички щойно відвареної і злегка підсмаженої капусти броколі,
а ваніль і кориця додають грайливої нотки
чорній каві,
ти вмикаєш саме ту музику,
яка згодом дозволить пережити тісняву громадського транспорту
і помітити крізь запітніле вікно
блакитний клаптик неба
між сірими полотнами хмар.


Оксана Колтун

4437240_189 (700x465, 81Kb)

Візит кавової Пані

нас удостоїли великої честі
приймати візит:
Пані в Чорному приїхала електричкою
і нам навіть не подала руки
Він сидів у старій шухляді
пив каву й палив цигарки
його зморщене підборіддя
викривало його смаки
він був лише старим затертим блокнотом
на якому валявся старий рудий кіт
і шкіра на ньому обдерлась
аж до рудизни
Він чекав на Золоту Пані
в рожевих хмарках, –
дим згущувався
у старому австрійському готелі
під сурдинку кавового дощу…
дим з ментоловими портьєрами
і консьєрж
із запахом старого таллінського коньяку…
Але приїхала Пані в Чорному
на вороному коні, –
консьєрж
подивував її звички
пити каву
після чорної ікри
Пані була, однак,
не туристкою
під Новий рік –
Вона відвідала наше місто
щоб щось доказати усім
щоб доказати
що не існує
Золотих і Рожевих Пань
вона була екстремісткою
і навіть трохи фаталісткою
і колабораціоністкою:
Вона приїхала, щоб убити це місто
кавовою мушлею
Вона приїхала
щоб любити це місто
і загинути
під його сферичною кулею


Мар’яна Челецька

4437240_171 (612x612, 48Kb)

4437240_170 (700x494, 107Kb)

4437240_158 (700x484, 58Kb)

Интересно, что авторы собранных здесь стихотворений — львовяне. В них особое чувство вкуса кофе, так как Львов можно назвать не только культурной столицей Украины, но и столицей кофеманов. Львовяне знают, что кофе нужно пить не спеша и с удовольствием, любуясь львовским дождем на фоне архитектурно изысканного города.
Кофе небудничный, как поэзия, а поэзия таинственная и влекущая, как аромат кофе, вкус кофе, улыбка друг другу в уютном кафе... Наслаждайтесь поэзией с кофе!

4437240_173 (671x500, 15Kb)

4437240_ (116x24, 1Kb)
Голосовать +13
Просмотров: 2673
Адрес записи: 
Необходимо загрузить аватар
Выразите свою индивидуальность, загрузив уникальный аватар (картинка пользователя) или выбрав наиболее подходящий из предлагаемой галереи аватаров.
Правила
закрыть

Правила публикации комментариев

Публикуя комментарии, Вы несете ответственность согласно законодательству Украины.

Запрещается:
  • публиковать комментарии, которые пропагандируют деятельность, прямо запрещенную законодательством Украины;
  • оставлять комментарии, не относящиеся непосредственно к опубликованному материалу;
  • использовать в комментариях ненормативную лексику (мат);
  • оскорблять в комментариях других посетителей, людей и организации;
  • публиковать комментарии, носящие рекламный характер;
  • использовать при написании комментария транслит (запись украинских или русских слов латинскими символами), предложения, состоящие из эрративов (например, так называемый олбанский йазыгг);
  • публиковать комментарии, целиком состоящие из заглавных букв;
  • публиковать односложные комментарии (например, «+1»).

Редакторы оставляют за собой право удалять любые комментарии, не отвечающие указанным требованиям, а при регулярном или грубом пренебрежении Правилами – блокировать пользователю доступ к Порталу. Редакторы не комментируют свои действия и не обсуждают их с пользователями.

5
Вы не подписаны на комментарии к этому материалу. Оповещать
Сентябрь
пн вт ср чт пт сб вс
        01 02 03
04 05 06 07 08 09 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30

Подарки

Войти